Після дебютної прес-конференції в якості головного тренера ХК "Донбас", словацький спеціаліст Юліус Шуплер відповів на питання клубної прес-служби і телеканалу "Хокей"...
- Які перші враження від приїзду до України і клубної інфраструктури?
- Місто красиве, хотілося б, щоб Палац був побільше, але не сумніваюся, що протягом трьох років тут буде побудована чудова Арена для наших уболівальників. Я зустрів тут дуже приємних, цілеспрямованих людей, які захоплені своєю справою. Вони прагнуть до того, щоб був хокей найвищого рівня, щоб тут була Континентальна хокейна ліга. Приємно працювати з людьми, які люблять хокей. Вразив і інтерес з боку преси. Я нарахував на прес-конференції близько 50-ти журналістів. Це дуже здорово. Такого не було ні в Ризі, ні у ЦСКА, можливо, тільки на важливих матчах збірної Словаччини. Я відчуваю, що в Донецьку люди люблять хокей і хочуть грати в КХЛ.
- "Хокейна" Україна для Вас, напевно, була і залишається загадкою?
- У 1993 році ми грали проти України. Тоді я очолював збірну Словаччини. Це була боротьба за вихід до групи "В". Я давно знаю український хокей. Сорок років тому я особисто грав проти київського "Сокола", коли захищав кольори братиславського "Слована". Я б не сказав, що ця країна мені не знайома. У мене завжди в Україні були друзі по спорту. Це здорово, що тут є інтерес до хокею. Тепер потрібно тільки працювати і працювати. Наше завдання тішити вболівальників і грою, і результатом.
- Ви не коментували можливі зміни за складом. Якщо вести мову про гравців, яких ви знаєте за кордоном, кого б ви хотіли бачити в складі "Донбасу"?
- Такі гравці є. Я, звичайно, міг би сказати, що хочу бачити в команді цього, цього чи цього гравця. Але не все так просто. Ми повинні зосередитися на тому, які гравці вільні на ринку. Ми повинні отримувати інформацію не тільки по ККД або майстерності, а й за характером гравців. Це велика робота. Це повинен бути ряд правильних кроків, щоб створити команду. Тому про це я не хочу говорити заздалегідь. Я б хотів бачити в команді таких гравців як Хара, Вішневскі, Габорік і Хоса, а також Шатана і Палффі, але на таких гравців далеко не у всіх вистачить бюджету. Ми повинні дивитися на ситуацію реально. Мені сподобалася ідея, що ми будемо створювати нову команду, яка зможе не лише гідно зіграти на рівні КХЛ, але і давати результат. Необхідно дати шанс українським гравцям і працювати на перспективу. Це мають зрозуміти усі, а не вирушати за миттєвим результатом і чекати швидкого завоювання Кубка Гагаріна. Це багато роботи, волі і терпіння, а не рік-два.
- Яку тренерську філософію сповідуєте?
- Уже більше 30 років моя роль - допомагати своїм гравцям ставати майстрами. Проте мені дуже важливо, щоб вони набирали не лише майстерність і досвід, але і росли як люди. У житті хокеїст не тільки грає в хокей. У кожного з них є свої мрії, кожного чекає старість. Я як тренер намагаюся їх розуміти, але жорстко вимагати. Це робота, яку я дуже люблю.
Прес-служба ХК "Донбас"
- Які перші враження від приїзду до України і клубної інфраструктури?
- Місто красиве, хотілося б, щоб Палац був побільше, але не сумніваюся, що протягом трьох років тут буде побудована чудова Арена для наших уболівальників. Я зустрів тут дуже приємних, цілеспрямованих людей, які захоплені своєю справою. Вони прагнуть до того, щоб був хокей найвищого рівня, щоб тут була Континентальна хокейна ліга. Приємно працювати з людьми, які люблять хокей. Вразив і інтерес з боку преси. Я нарахував на прес-конференції близько 50-ти журналістів. Це дуже здорово. Такого не було ні в Ризі, ні у ЦСКА, можливо, тільки на важливих матчах збірної Словаччини. Я відчуваю, що в Донецьку люди люблять хокей і хочуть грати в КХЛ.
- "Хокейна" Україна для Вас, напевно, була і залишається загадкою?
- У 1993 році ми грали проти України. Тоді я очолював збірну Словаччини. Це була боротьба за вихід до групи "В". Я давно знаю український хокей. Сорок років тому я особисто грав проти київського "Сокола", коли захищав кольори братиславського "Слована". Я б не сказав, що ця країна мені не знайома. У мене завжди в Україні були друзі по спорту. Це здорово, що тут є інтерес до хокею. Тепер потрібно тільки працювати і працювати. Наше завдання тішити вболівальників і грою, і результатом.
- Ви не коментували можливі зміни за складом. Якщо вести мову про гравців, яких ви знаєте за кордоном, кого б ви хотіли бачити в складі "Донбасу"?
- Такі гравці є. Я, звичайно, міг би сказати, що хочу бачити в команді цього, цього чи цього гравця. Але не все так просто. Ми повинні зосередитися на тому, які гравці вільні на ринку. Ми повинні отримувати інформацію не тільки по ККД або майстерності, а й за характером гравців. Це велика робота. Це повинен бути ряд правильних кроків, щоб створити команду. Тому про це я не хочу говорити заздалегідь. Я б хотів бачити в команді таких гравців як Хара, Вішневскі, Габорік і Хоса, а також Шатана і Палффі, але на таких гравців далеко не у всіх вистачить бюджету. Ми повинні дивитися на ситуацію реально. Мені сподобалася ідея, що ми будемо створювати нову команду, яка зможе не лише гідно зіграти на рівні КХЛ, але і давати результат. Необхідно дати шанс українським гравцям і працювати на перспективу. Це мають зрозуміти усі, а не вирушати за миттєвим результатом і чекати швидкого завоювання Кубка Гагаріна. Це багато роботи, волі і терпіння, а не рік-два.
- Яку тренерську філософію сповідуєте?
- Уже більше 30 років моя роль - допомагати своїм гравцям ставати майстрами. Проте мені дуже важливо, щоб вони набирали не лише майстерність і досвід, але і росли як люди. У житті хокеїст не тільки грає в хокей. У кожного з них є свої мрії, кожного чекає старість. Я як тренер намагаюся їх розуміти, але жорстко вимагати. Це робота, яку я дуже люблю.
Прес-служба ХК "Донбас"
