Головна > Новини > На старті сезону ПХЛ: «Компаньон-Нафтогаз»

Новини

На старті сезону ПХЛ: «Компаньон-Нафтогаз»

26-08-11 11:35:43

Домашня арена: СК «АТЕК» (м. Київ, вул. Чистяківська, 20)

Президент: Михайло Гришин

Столичний «Компаньон-Нафтогаз» за недовгий час виступів у національному чемпіонаті зарекомендував себе як міцний амбітний клуб. Керівництво «нафтогазівців» ніколи не робило голослівних заяв про наполеонівські амбіції клубу, не обіцяло побудувати льодову арену найвищого світового рівня, не обіцяло вступу команди до КХЛ, не обіцяло зробити клуб законодавцем мод у вітчизняному хокеї. Цього всього не було. Зате була нормальна робота, яка забезпечувала клубу гідний результат. «Компаньон» брав своє за рахунок грамотної та чітко поставленої роботи всередині колективу. Клуб діяв як чіткий механізм і забезпечив, що найголовніше, потрібний результат. А два комплекти бронзових нагород дорогого варті.

Минулий сезон

Перед стартом ХІХ чемпіонату України «Компаньон-Нафтогаз» до числа претендентів на медалі не залучав ніхто. Були дуже потужні «Сокіл» та «Донбас», завжди збалансований ХК «Харків», надзвичайно амбітний ХК «Поділ». А от «Компаньон» всерйоз у якості фаворита ніхто не сприймав. Старт чемпіонату лише підтвердив думки скептиків.

Але після проведення грамотної селекційної роботи, коли кияни змогли підсилити проблемні позиції – останній рубіж, місце центрального нападаючого та атакуючого захисника – за рахунок вітчизняних хокеїстів, вболівальники побачили іншу команду. Ця команда давала бій «Донбасу», обігравала основу київського «Сокола», громила решту суперників, а після закінчення сезону навіть делегувала двох гравців до складу національної збірної команди України (Євген Напненко на чемпіонаті світу був резервним голкіпером – прим.).

Апогеєм вдалої столичного клубу став другий етап чемпіонату, де підопічні Івана Беневельського спочатку ледь не залишили поза фіналом київський «Сокіл», а потім здобули бронзові медалі, зробивши спортивний подвиг у матчі з ХК «Харків».

Компаньон-Нафтогаз готовий до сезону

Міжсезоння

Нинішнє міжсезоння для «Компаньон-Нафтогазу» (як і для більшості вітчизняних клубів) розпочалося незвично рано («нафтогазівці» вийшли на лід 8 серпня). Ще б пак, кожен хоче якомога вдаліше виступити в прем’єрному сезоні ПХЛ. На даний момент «нафтогазівці» провели дві контрольні зустрічі. Обидва рази суперником команди Івана Беневельського був київський «Сокіл». 2:2 і 4:2 на користь «Компаньон-Нафтогазу» – такий підсумок столичних дербі. І хоча «соколята» у цих матчах грали не в найоптимальнішому складі, вагомість перемог «нафтогазівців» занижувати аж ніяк не можна. Справа в тому, що проти «Сокола» грала чимала група новачків (тоді ще потенційних) і про якусь зіграність говорити було недоречно. Що ж до самих новачків, то після втрат Олександра Скорохода («Сокіл»), Євгена Напненка («Донбас»), Романа Щербатюка («Беркут») та ряду інших кваліфікованих виконавців, основний вектор селекційної роботи клубу було спрямовано на сусідню Білорусь. Нововведення у регламенті Екстраліги наситило ринок вільних агентів чималою кількістю кваліфікованих ветеранів, чим і скористався «Компаньон-Нафтогаз». Киянам вдалося підписати сімох відомих білоруських гравців. Це і екс-захисник білоруської збірної Євген Кривомаз, і чемпіон України минулого сезону у складі «Донбасу» Олександр Зеленко, і екс-гравці першої ланки бобруйського «Шинника» Віктор Шаритон та Олексій Винокуров, і учасник трьох чемпіонатів світу Євген Єсаулов, і ряд інших виконавців.

Віктор Шаритон

При цьому не слід забувати, що селекційна робота клубу ще продовжується і до старту чемпіонату в заявці «нафтогазівців» обов’язково мають з’явитися ще кілька виконавців.

Що ж до майбутніх спарингів, то наразі ніякої конкретики з цього питання немає. Кияни планували провести дві контрольні зустрічі з російським ХК «Брянськ», але в останній момент у росіян змінився план підготовки. Але до початку чемпіонату залишається більше двох тижнів, тож без контрольних матчів тут не обійдеться.

Топ-новачок

Можливо, Олександр Караульщук і не найсильніший виконавець серед когорти новачків ХК «Компаньон-Нафтогаз», але по-перше, це лише «можливо», а по-друге, підписати Караульщука киянам було складніше, ніж когось із легіонерів. Ще з квітня точилися розмови про інтерес до персони Караульщука з боку провідних казахстанських клубів, донецького «Донбасу», київського «Беркуту» та ряду клубів ВХЛ. Зараз складно сказати наскільки предметним був інтерес цих клубів до персони Караульщука, проте зрозуміло, що ризики Олександра залишитись без роботи були мінімальними.

Минулого сезону нападаючий захищав кольори челябінського «Мечела». Зіркової слави Олександр не здобув, але свою роботу виконував вправно. На початку сезону тренери через брак кадрів навіть відряджали 28-річного центрального нападаючого у захисну лінію. У квітні Караульщук був запрошений до тренувального табору Дейва Льюїса і ледь не потрапив до заявки національної збірної команди України на домашній чемпіонат світу (Олександр виявився 23-м зайвим гравцем).

Чого слід чекати від перебування Караульщука в «Компаньоні»? Мабуть, Олександра серед п’ятірки найкращих бомбардирів ми не побачимо – до числа природжених снайперів він не належить. Зате у нього є ряд інших плюсів. Це і хороший вибір позиції, і пристойна техніка, що може зробити Караульщука одним з кращих дріблерів ліги, і прицільний кидок з будь-якої відстані, і вміння постояти за себе чи за свого напарника. Безумовно, новачок «нафтогазівців» зможе стати тим джокером, який у будь-якій ситуації зможе принести велику користь на обох половинах майданчику.

Головний тренер

Іван БеневельськийІван Беневельський – людина у вітчизняному спорті непересічна. Розповідати про його спортивну кар’єру футболіста-хокеїста можна багато, але не це є предметом нашого обговорення. Беневельський-тренер у хокеї працює давно. Але левова частина його тренерської діяльності пов’язана з роботою в хокейній школі «Крижинка», де Іван Миколайович відповідає за хокеїстів 1999 р.н. У дорослому хокеї Іван Беневельський минулого сезону зробив лише свій перший серйозний крок. І крок цей, варто відзначити, вийшов доволі вдалим.

Головною рисою Івана Миколайовича на тренерському містку є повна довіра до гравців. Найважливіше те, що тренер не заважає своїм підопічним грати у хокей. На кожну гру Іван Беневельський разом зі своїм помічником Євгеном Аліповим розробляють зазвичай вдалий план, який у більшості випадків повністю спрацьовує. Звичайно, Іван Миколайович програє багатьом своїм візаві у досвіді, але хіба може бути інакше у його випадку?

Зірка

Дворазовий чемпіон Білорусі, срібний та бронзовий призер цих змагань, 334 матчі в білоруській Екстралізі та 258 здобутих очок. Все це про Степана Пономарьова. 35-річний майстер у вересні розпочне новий виток своєї показової кар’єри. Для багатьох фахівців як в Україні, так і в Білорусі сам перехід Пономарьова до складу «Компаньон-Нафтогазу» став цілковитою несподіванкою. Адже, не зважаючи на вік, Степан перебуває у дуже хорошій формі і міг би допомогти багатьом клубам з Білорусі.

Булліт у виконанні Степана Пономарьова

Минулого сезону екс-гравець «Юності», «Поліміра», «Динамо», «Немана», ХК «Вітебськ», «Олімпії» та «Кераміна» захищав кольори ХК «Брест». В 50 матчах на рахунку Пономарьова 18 точних кидків (кращий показник в команді) та звання другого бомбардира (35 очок) команди.

Новий сезон

Фахівці обережно говорять про перспективи «Компаньон-Нафтогазу» у новому сезоні. Враховуючи специфіку клубу, про яку йшлося вище, це і не дивно. Киянам цілком до снаги не лише показувати хокей високої якості, а й реально брати участь у розподілі місць на п’єдесталі. І не обов’язково мова має йти про третю сходинку. Хоч підбір виконавців у Івана Беневельського і не кращий за аналогічний у «Сокола» чи, приміром, «Беркута», проте якість гри «нафтогазівців», принаймі у міжсезоння, викликає лише схвальні відгуки.

Варто відзначити

Євген БрульПовернення Євгена Бруля у великий хокей – подія неординарна. Настільки ж неординарна, наскільки є неординарною сама постать легендарного воротаря. Сумніви щодо профпридатності 44-річного екс-голкіпера національної збірної команди України були серйозними, але тренувальний збір команди та перші товариські поєдинки розвіяли їх. Приклад голкіперського довголіття минулого сезону яскраво продемонстрував Домінік Гашек. Порівнювати Гашека з Брульом, звичайно, недоречно, проте у Домінатора й рівень змагань був на порядок вищим.

Звісно, Євген Бруль це вже далеко не той голкіпер, який здобував із ХК «Гомель» золоті нагороди білоруського чемпіонату 2003 року, чи чемпіонські титули СЄХЛ у складі київських грандів. Втім порох у порохівницях Бруля ще є. А за останні два сезони без активної ігрової практики, голкіпер встиг засумувати за улюбленою грою. Весь цей час Євген працював тренером воротарів у клубах білоруської Екстраліги, тож молодому Володимиру Єремєєву буде з кого брати приклад.

Хочуть отримати – один із комплектів нагород. Зазвичай коли так кажуть, то мають на увазі бронзові медалі. Про крок уперед – срібні нагороди – у «Компаньоні» говорять дуже обережно.

Можуть отримати – місце серед четвірки найкращих команд. Вище півфіналу «нафтогазівцям» буде стрибнути складно, але тут усе залежатиме від суперників по плей-офф.




fhu.com.uа

Кращий гравець

Степан
Горячевських