Після невдачі у вирішальному матчі Суперфіналу розіграшу Континентального кубка головний тренер хокейного клубу «Донбас» Олександр Куликов спробував проаналізувати хід поєдинку, відповідаючи на запитання представників ЗМІ.
- Ця гра була гідна фіналу. Ми дуже серйозно готувалися, хлопці дуже добре зіграли перший період. Ми за всіма компонентами переграли суперника і мали сім-вісім моментів для взяття воріт. На жаль, не забили нічого. У другому періоді допустили грубі помилки, і суперник цим скористався. Потім, за рахунку 0:2, знайшли в собі сили, забили гол, знову пропустили, забили другий гол і знову були близькі до того, щоб зрівняти рахунок. Рано розкрилися, але знову ж таки в третьому періоді за рахунку 2:3 мали декілька хороших моментів, для того, щоб зрівняти рахунок. Десь не вистачило везіння, десь здорово зіграв воротар команди суперників. Їм пощастило більше. Ну а в кінцівці матчу розкрилися повністю, побігли забивати і французи нас за це покарали. Це спорт. З цієї гри треба зробити правильні висновки. Життя на цьому не закінчується. Потрібно рухатися далі. Звичайно, нам дуже хотілося виграти, але з першого разу не вийшло.
- Наскільки велике розчарування?
- Велике. Претензії до гравців є. Вони є навіть у виграшних іграх. По приїзду додому ми повернемося до цієї гри. Розберемо і будемо рухатися далі. Ви знаєте, що без падінь не буває злетів і зростання, не буває руху вперед. Те, що ми дійшли до фіналу, виграли тут дві гри з трьох - це почесно, але шкода, що в однiй грі з командою, яка була нам по зубах, програли. Прикро. Тим не менше, всі старалися. За віддачу претензій немає. Багато віддали сил, але невдача і невміння забивати зіграло фатальну роль.
- Третє місце - це досягнення чи провал?
- Не думаю, що це провал. Ми виграли дві гри, але за шайбам все визначилося так. Це не провал. Якби ми програли дві або три гри, тоді можна було б про щось говорити.
Прес-служба ХК "Донбас"
- Ця гра була гідна фіналу. Ми дуже серйозно готувалися, хлопці дуже добре зіграли перший період. Ми за всіма компонентами переграли суперника і мали сім-вісім моментів для взяття воріт. На жаль, не забили нічого. У другому періоді допустили грубі помилки, і суперник цим скористався. Потім, за рахунку 0:2, знайшли в собі сили, забили гол, знову пропустили, забили другий гол і знову були близькі до того, щоб зрівняти рахунок. Рано розкрилися, але знову ж таки в третьому періоді за рахунку 2:3 мали декілька хороших моментів, для того, щоб зрівняти рахунок. Десь не вистачило везіння, десь здорово зіграв воротар команди суперників. Їм пощастило більше. Ну а в кінцівці матчу розкрилися повністю, побігли забивати і французи нас за це покарали. Це спорт. З цієї гри треба зробити правильні висновки. Життя на цьому не закінчується. Потрібно рухатися далі. Звичайно, нам дуже хотілося виграти, але з першого разу не вийшло.
- Наскільки велике розчарування?
- Велике. Претензії до гравців є. Вони є навіть у виграшних іграх. По приїзду додому ми повернемося до цієї гри. Розберемо і будемо рухатися далі. Ви знаєте, що без падінь не буває злетів і зростання, не буває руху вперед. Те, що ми дійшли до фіналу, виграли тут дві гри з трьох - це почесно, але шкода, що в однiй грі з командою, яка була нам по зубах, програли. Прикро. Тим не менше, всі старалися. За віддачу претензій немає. Багато віддали сил, але невдача і невміння забивати зіграло фатальну роль.
- Третє місце - це досягнення чи провал?
- Не думаю, що це провал. Ми виграли дві гри, але за шайбам все визначилося так. Це не провал. Якби ми програли дві або три гри, тоді можна було б про щось говорити.
Прес-служба ХК "Донбас"
