Що знали в Росії про «Донбас» до цієї весни? Зовсім нічого. Поки донеччани не зіграли товариський матч проти об'єднаної команди МХЛ «Червоні зірки» і не увійшли до ВХЛ. Прийшов час познайомитися з «Донбасом» ближче. Граючий президент, головний тренер, який брав кубки в Іспанії і Румунії, воротар-тафгай ... З такою командою у вищій хокейній лізі нудно точно не буде!
СЛОВО ВІЦЕ-ПРЕЗИДЕНТА
«СПОЧАТКУ ТРЕБА ПУСТИТИ КОРІННЯ, А ПОТІМ ВЖЕ КРОНУ»
У 2005 році кілька вихованців донецького хокею вирішили відродити улюблений вид спорту в рідному місті. Так з'явилася аматорська команда «Донбас». Її президентом став Сергій Шакуров. Причому граючим президентом.
- Хоч мені і було майже 40 років, я продовжував виходити на лід і, чим міг, допомагав партнерам, - згадує Шакуров, який зараз займає пост віце-президента «Донбасу». - Команда була аматорська, хлопці тренувалися і грали після роботи. Хтось працював охоронцем, у когось був свій бізнес ... Багато з тих, хто грав в тій команді, і зараз працюють у клубі. А на професійні рейки команда перейшла тільки перед минулим сезоном і відразу стала чемпіоном України.
- Не було думки грати і далі? На приклад, президент футбольного «Газовик-Газпрому» з Іжевська Володимир Тумаєв виходив на поле і після 50-річного ювілею.
- Ні, всьому свій час. Природу не введеш в оману. Але на лід іноді виходжу. Для себе ...
- Чому клуб вирішив у цьому сезоні увійти до ВХЛ? Начебто живи і радій перемогам у чемпіонаті України...
- У нас завдання - створити клуб європейського класу. А щоб рости, треба грати на більш високому рівні. КХЛ? Не будемо забігати вперед. Треба спочатку проявити себе у вищій хокейній лізі. Взагалі хочеться діяти за спортивним принципом: виграв - пішов далі, на наступну сходинку.
- Кажуть, з наступного сезону у МХЛ також з'явиться команда з Донецька.
- Є така думка. Готувати молодих хокеїстів, щоб був резерв місцевих талантів, - це наше пріоритетне завдання. Хокей же, як дерево, - спочатку треба пустити коріння, а потім вже виросте крона.
- Чи є труднощі із залученням дітей до школи в місті, де є всенародно улюблений футбольний «Шахтар»?
- Звичайно. Адже ми тільки починаємо розвивати хокей. Не забувайте, що він помер у Донецьку після розвалу СРСР. Але рух вперед є. А з «Шахтарем» у нас чудові стосунки - ходимо на матчі один до одного. Президент нашого клубу Борис Колесніков одночасно займає пост віце-президента «Шахтаря».
- Цікаво дізнатися, що означають кольори «Донбасу» - червоно-чорні?
- Чорне - вугілля. Червоний - вогонь. Все просто.
СЛОВА ТРЕНЕРА
ДОНЕЦЬКИЙ ГЛЯДАЧ ПІШОВ НА ХОКЕЙ!
У головного тренера «Донбасу» Олександра Куликова цікава доля! Народився у Єкатеринбурзі, грав за місцевий «Автомобіліст», отримав бронзу чемпіонату СРСР з київським «Соколом», тренував команди України. А потім вів до перемог колективи з Іспанії та Румунії ...
- Київський «Беркут», де я працював на початку століття, припинив своє існування через фінансові труднощі, - починає розповідь Куликов. - Раптово надійшла пропозиція попрацювати в Іспанії. Вирішив махнути і залишився там на кілька років.
- І який же іспанський хокей?
- Більша частина гравців - зі Словаччини, Чехії, Канади. Є й українці. А от з росіянами негусто. Все на напівпрофесійному рівні: іноземці тільки тренуються і грають, а місцеві хлопці ще й підробляють. Збірна Іспанії грає в дивізіоні C чемпіонату світу, і це говорить само за себе. Загалом, нормальна європейська країна. Але грає у футбол. Безперечно, обдаровані діти трапляються і в хокеї, але сама доля не дає їм далі розвиватися. Тому що перспектив немає.
- З «Хакой» ви взяли Кубок короля Іспанії. Футбольним клубам трофей з такою ж назвою часто вручає сам король. А як у хокеї?
- Коли він у країні, теж вручає кубок особисто.
- Вам пощастило?
- Ні. Вшанування було дуже гарним, але король не приїхав.
- Як справи з хокеєм у Румунії, де ви працювали після Іспанії?
- Там теж багато чехів, словаків і канадців. Плюс є ще фіни і шведи. І, звичайно, рівень румунського хокею вище. Там були непогані зарплати, на які їхали пристойні гравці.
- Може, нам румунів і в елітному дивізіоні чемпіонатів світу чекати?
- Ні. Тому що в румунських клубах грає дуже багато легіонерів. А загальний рівень місцевих хлопців невисокий. І збірна Румунії - команда рівня дивізіонів B і C. А зі «Стяуа» я, до речі, теж зміг виграти Кубок країни.
- Донецьк вам, напевно, чимось нагадав Іспанію - футбол на першому місці.
- Футбол дійсно тут стоїть осібно. Але в минулому сезоні ми програли лише один матч з 28-ми - перший. І глядач пішов. А у фіналі з «Соколом» на хокей вже було неможливо потрапити. Арена була переповнена. Сподіваюся, що прийдемо до цього і в нинішньому чемпіонаті.
СЛОВА ГРАВЦЯ
ЯК ВОРОТАР ТАФГАЄМ СТАВ
Такого дебюту, як у російського голкіпера Євгена Царегородцева в «Донбасі», напевно, не було ні в кого! Масова бійка в гостьовій товариської гри з «Нітро», матч-штраф і дискваліфікація на шість зустрічей.
- Через кілька днів після бійки зважився подивитися її в Інтернеті, - згадує Царегородцев. - Перший раз бачив себе з боку в такому стані. З одного боку, смішно, а з іншого - ніяк не міг повірити в те, що я все це зробив. Зірвало голову, сам не зрозумів, що сталося.
- Вас так зачепили слова з трибун про «українську курву»?
- Так. Ніби й не українець я, а росіянин. Але було дуже неприємно чути ці скандування протягом усього матчу. А тут ще нападник вдарив по руках. От і дав йому у відповідь ключкою. Він пару разів встиг мене вдарити. А потім з ним зчепився хтось з партнерів. Колектив у нас перед цим сезоном підібрався хороший, хлопці швидко згуртувалися. Тому й поставали один за одного стіною в тій бійці.
- А з ким ви зчепилися у роздягальні?
- З двома запасними гравцями «Нітри». Коли я йшов, вони почали мені щось недобре кричати, от і відповів: показав на табло і натякнув, що ми з ними зробили в грі в хокей.
- Вважаєте, що в усьому винен місцевий суддя?
- Без його «допомоги» не обійшлося. Всю гру відверто «душив» нас. Я його запитав, навіщо це робити в товариському матчі? Він відповів, що, якщо захоче, зараз ще чотири хвилини штрафу мені випише. За запитання. Ось я і закипів.
- Начебто раніше такого з вами не траплялося...
- Одного разу на передсезонному турнірі теж скипів, але не до такої міри. Обмінялися репліками з суперником, але справа до бійки не дійшло. А тут вийшов перебір.
- У понеділок ваша дискваліфікація закінчилася. Готові допомогти партнерам?
- Готуюся. На нашого воротаря Степана Горячевскіх на старті через мене велике навантаження, час дати йому перепочити.
- Прізвиська «тафгай» від нових партнерів після бійки не отримав?
- Хлопці пожартували з цього приводу, посміялися. Але прізвиськ, на щастя, не придумали, - усміхається голкіпер.
